Vor einem Jahr hätten wir nicht geglaubt, dass ein PIN des Monats mit einem Kriegsgeschehen in Europa im Zusammenhang stehen kann. Wir stellen heute vor: Tymur Polianov aus der Ukraine.
02-1
Tymur wird in diesem Monat 10 Jahre alt und ist vor ca. 10 Monaten zusammen mit seiner Mutter Olena Zhyvaha, seiner Tante und seinem Cousin aus Dnipro vor dem Kriegsgeschehen nach Deutschland geflohen. Dnipro ist mit einer Million Einwohner die viertgrößte Stadt der Ukraine und liegt 400 km südöstlich von Kiew in der zentralöstlichen Ukraine.
Seither ist Ganderkesee der Wohnort. Tymur besucht die Grundschule Lange Straße.
Seit seinem dritten Lebensjahr spielt er Fußball. Sein erster Trainer war sein Vater, der weiterhin in Dnipro lebt. Und so freute er sich sehr, dass er zu Hause eine Sportschule besuchen konnte, was zuletzt dazu führte, dass er mit dem Training in Verein und Schule 5-mal die Woche auf dem Sportplatz zu finden war.
02-2
02-3
Von daher verwundert es nicht, dass die Mutter, nachdem Ganderkesee als neuer Wohnort feststand, schnell nach einem Fußballverein Ausschau halten musste. Bereits im April ´22 war Tymur neuer Spieler in der E 2 des TSV Ganderkesee und im Juni, als die Mannschaft am Beach Soccer Cup in Cuxhaven teilnahm, war Tymur mit viel Spaß schon „mittendrin“.
Die Antwort auf die Frage nach der Lieblingsposition in der Mannschaft kommt rasch. Wie zu Hause in seiner Jungenmannschaft spielt er am liebsten im Mittelfeld und im Sturm. Und dort wird er auch gerne von seinen Trainern Antje Wittrock und Maxi Lux eingesetzt. Sie schätzen den Jungen, nicht nur wegen der sportlichen Verstärkung. Und Anpassungsprobleme mit seinen Mitspielern gab es von Anfang an keine – Kinder kennen keine Sprachbarrieren.
Diesen Eindruck vermitteln auch Tymur und seine Mutter in unserem Gespräch – mit Hilfe einer Dolmetscherin. Tymur scheint sich dank vieler Freunde, die er inzwischen in Schule und Verein gefunden hat, in Ganderkesee wohlzufühlen. Dass die Familie hofft, dass der Krieg in der Heimat bald zu Ende gehen möge, um in die Heimat zurückzukehren, versteht sich von selbst. Leider gab es in den letzten Wochen auch in Dnipro Raketeneinschläge mit vielen Toten. Es bleibt eine schwere Zeit …
02-4
Tymur, wir gratulieren dir zum „PIN des Monats“ (die Übersetzung ist nicht so einfach) und natürlich zu deinem zehnten Geburtstag. Wir wünschen dir, deiner Mama und der ganzen Familie in der Ukraine alles Gute und Zuversicht für die Zukunft. Und wenn du irgendwann ein Fußballprofi in der Ukraine bist, erinnerst du dich hoffentlich immer gerne an den TSV Ganderkesee und die Freunde, die du hier gefunden hast.
Людина місяця: лютий ´23: Тимур Польянов
Рік тому ми б не могли повірити, що «людина місяця» може бути якось пов’язана з війною в Європі. Але сьогодні все ж представляємо таку людину – Тимур Польянов з України.
Цього місяця Тимуру виповниться 10 років, а близько 10 місяців тому, рятуючись від війни, він разом із мамою Оленою Живагою, тіткою та двоюрідним братом втекли з Дніпра до Німеччини. Зі своїм мільйонним населенням Дніпро є четвертим за величиною містом в Україні та розташоване в центрально-східній її частині за 400 км на південний схід від Києва.
Відтоді їхнім місцем проживання став Гандеркезее. Тимур відвідує тут початкову школу на Ланге Штрассе.
Він грає у футбол з трьох років. Його першим тренером був батько, який зараз залишається у Дніпрі. Тимур був дуже щасливий, що з часом міг відвідувати спортивну школу в своєму місті, а зрештою він міг тренуватися у спортивній школі, а також у футбольному клубі аж 5 разів на тиждень!
Тому зовсім не дивно, що матері довелося шукати футбольний клуб відразу після того, як Гандеркезее стало їхнім новим місцем проживання. Ще в квітні 2022 року Тимур став гравцем в «E 2 TSV Ganderkesee», а в червні, коли команда брала участь у Кубку з пляжного футболу в Куксгафені, Тимур із задоволенням був уже «прямо в центрі».
Відповідь на питання про улюблену позицію в команді виникає сама по собі. Як і в своїй домашній команді, він віддає перевагу грі центральним напівзахисником і нападаючим. І саме на цих позиціях Тимура із задоволенням використовують його тренери Антьє Віттрок і Максі Люкс. Але вони цінують хлопця не лише через його зусилля в спорті. З товаришами по команді проблем також зовсім не було, тому що діти не знають мовних бар’єрів.
Такі враження Тимур і його мама висловлюють і в нашій розмові, хоча й з допомогою перекладача. Тимур почувається в Гандеркезее, як вдома. В першу чергу це завдяки численним друзям, які він знайшов у школі та клубі. Цілком зрозуміло – родина сподівається, що війна скоро закінчиться, і вони зможуть повернутися додому. Але, на жаль, протягом останніх тижнів у Дніпрі сталися нові ракетні обстріли, в результаті яких загинуло багато людей. Це справді важкий час…
Тимур, вітаємо тебе з «Людиною місяця» і, звичайно, з твоїм десятиліттям! Бажаємо тобі, твоїй мамі та всій родині в Україні всього найкращого та впевненості у майбутньому. І якщо ти колись станеш професійним футболістом в Україні, то я сподіваюся, що у тебе назавжди залишаться теплі спогади про «TSV Ganderkesee» та друзів, яких ти тут знайшов.
